Сьогодні ми вирушаємо на відпочинок по-кенійськи. Будемо остерігатися злодюжок, торгуватися на місцевих ринках, куштувати фантастичний чай і закутуватися у строкатий африканський текстиль. Дізнаємося, які місця недоступні для скромних бюджетів, не засмутимося і піднімемо настрій фантастичним заходом сонця на узбережжі Індійського океану.

Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.

Повсякденне життя африканських племен може видаватися дивним навіть для мешканців цього континенту. І тільки природа і допитливі мандрівники лишаються наодинці з колоритом і незвичністю побуту етносів за межею мегаполіса.

Льодовиковий острів Гренландія був уперше відкритий норвезькими вікінгами. Такий факт не може здивувати, адже хто як не кочівне плем’я мало хоробрість проникнути в суворий арктичний клімат. Ми не будемо вникати, які причини привели розбійний народ до краю землі, а от про найцікавіші місця для сучасного мандрівника сьогодні дізнаємося.

У пошуках ідеального пункту призначення можна користатися різними критеріями. Керуючись бажанням пізнати, як живуть люди, що випромінюють світло від насолоди, вирушайте в Коста-Рику. Ця країна – лідер за показником Всесвітнього індексу щастя (The Happy Planet Index).

Ми знаємо Естонію як батьківщину Skype і самобутніх страв на кшталт молочного супу з овочами, ми дивуємось відсутності майбутнього часу в національній мові. А сьогодні розглянемо крихітку-країну більш предметно, заскочивши в «осиновий гай» – місто Хаапсалу, столицю Ляенеського повіту держави.

Monamour, monami… Усі найкрасивіші слова і пісні про кохання звучать французькою. Переглянути всі вигини Франції і знайти усамітнення у провінції Прованс, що ніжно гойдається на південному сході батьківщини Брижит Бардо й Антуана де Сент-Екзюпері. Старовинні міста від Марселя до Монако просякнуті ліричною античністю, і думки лишитися на Лазуровому березі відвідують знов і знов.

Всесвіт дуже часто пропонує нам баланс, показуючи відтінки і більш насичені кольори. Яскравий приклад такої рівноваги на теренах Південно-Африканської Республіки – Королівство Лесото. Ця держава, розташована високо в горах, – єдине місце на території континенту, котре в липні-серпні відвідують завірюхи. Тому його також називають «африканською Швейцарією».

Природа подарувала світові чимало вершин, котрі щохвилини дарують відвідувачам безкрає почуття свободи. Міста зводять хмарочоси, хизуючись одне перед одним і, не вдовольнивши амбіції, будують оглядові майданчики на рівні висоти пташиного польоту. Пурхаючи від континенту до континенту, затамувавши подих, милуємося оглядами нашої планети.

Соломонові острови на зорі свого заселення мали репутацію далеко не найгостиннішого місця. І якщо флорентійці можуть попередити про свою підступність, архіпелаг цілком невинно простягнувся на далеку відстань в 1500 кілометрів і збурював цікавість не одного мандрівника своїм специфічним розташуванням і легендами про золото Ельдорадо.

Гарячий подих Аргентини повис у повітрі Мар-дель-Плати, курортного міста на березі Атлантичного океану і провінції Буенос-Айрес. Заняття до душі тут чарівні і для кожного – розмовляти мовою танго, пригощатися численними дарами моря, виблискувати капелюхами на пляжі і запасатися натхненням на холодні зимові вечори…

Ледве помітною піщинкою нижче екватора у водах Індійського океану гойдається острів Маврикій. Ця зелена пляма з пальм та евкаліптів вулканічного походження первісно була відкрита голландськими колоністами, а потім її облаштовували французи та англійці. Столиця ж – Порт-Луї, у назві якої увічнено ім’я короля Людовика XIV.

Осінь обіцяє, що спека плавно зійде нанівець, і одразу ставить перед вибором: продовжити ловити млосні деньки в теплих країнах чи відчути прохолоду вечора і, не відволікаючись на задуху, насолоджуватись архітектурою міст?